ЦОКОТАННЯ, НЯ,
Цокотання, ня, с.
1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ).
2) Стрекотаніе.
3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини. Мир. ХРВ. 284.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 435.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЦОКОТАТИ, ЧУ, ЧЕШ, ЦОКОТІТИ, ЧУ, ТИШ, →← ЦОКАТИСЯ, КАЮСЯ, ЄШСЯ, [P]ОДН. В.[/P] ЦОКНУТИСЯ, КНУСЯ, НЕШСЯ,